Хто замість Ракицького: Як "Шахтар" лататиме діру в центрі оборони

Хай би як там не розповідали про те, що останнім часом новоспечений "зенітівець" втратив у "Шахтарі" форму (чи мотивацію?), що в нього час від часу виникають непорозуміння з головним тренером, що він уже не той і близький до футбольної пенсії, – та однозначно: відхід ключового виконавця (ба, навіть легенди – як у випадку з Ракицьким для донецького футболу) завжди є болісним для ігрового ансамблю. Замінити дуже складно. Живий приклад: Дарійо Срна пішов – а "оранжево-чорні" досі гарячково шукають і не можуть знайти хоча би натяк на гідного спадкоємця.

Однак виходити зі ситуації треба, чим Паулу Фонсека зараз і займається. Якщо проаналізувати стан справ у донецькому колективі та перші спаринги цього року, то можна прийти до висновку, що на позиції центральних захисників зі своєї обойми португалець бачить одразу 5 претендентів – Миколу Матвієнка, Сергія Кривцова, Давіда Хочолаву, Валерія Бондаренка (поспіхом "виписаного" в "Олександрії") і навіть Максима Малишева.

Є ще і 6-ий – Іван Ордець, який нарешті відновився від своїх болячок. Проте з ним наразі не зовсім зрозуміла ситуація. За неофіційною інформацією, поки що клуб і футболіст торгуються про новий контракт – і нічого у них не виторговується… Тому наразі варто брати його за дужки.

У товариській грі з "Хайдуком" (1:4) португальський фахівець використав у першому таймі дует Матвієнко – Хочолава, після перерви – Кривцов – Малишев (йому активно допомагав Степаненко). У спарингу з "Карабахом" (3:1) спочатку грали Кривцов – Матвієнко, потім – Бондаренко – Хочолава. Після ушкодження Давіда його замінив усе той же Матвієнко.

Схоже, саме на Миколу і робить найбільшу ставку Фонсека. Пригадується, ще тільки-но очоливши "Шахтар", на одній із прес-конференцій у Львові наставник "гірників" раптом розхвалив Матвієнка, про якого тоді й мало хто знав.

Але тепер із збірника України роблять такого собі універсала, здатного зіграти як на фланзі (причому в донецькій команді його вже використовували як ліворуч, так і праворуч), так і в центрі. Ракицький умів розпочинати й наступальні ходи, тепер таку роль пробують передати Матвієнкові.

У парі з Миколою найбільше бачиться Кривцов. Попри певний травматизм, Сергія вже давно вважають гравцем основи, стабільність – не найкраща його риса, але за деякі матчі найвищого рівня можна йому й аплодувати – насамперед за рахунок чіпкості та вмінню вигризати м'яч у потрібний момент. Щоправда, з відчуттям позиційної гри у Кривцова подекуди виникають проблеми.

Але новоприбулець Бондаренко, яким би, можливо, талановитим він не був, ось так одразу вклинитися у "шахтарський" стиль однозначно не зможе. Де "Олександрія" – а де "Шахтар"… Але на перспективу – може й навчиться і будуть з нього люди…

У Хочолаві не один вітчизняний фахівець бачить неабияку перспективу, менше її видно вболівальникам. Проте повіримо професіоналам – а фанати "Шахтаря" стежитимуть, коли у Давіда закінчиться той мандраж, який деколи призводить до безглуздих помилок у відповідальних моментах. Таке ми бачили неодноразово.

А до варіанту з Малишевим у центрі оборони свого часу вдавався навіть Мірча Луческу. Але це виглядало таким собі експериментом – одного разу чи двічі спробував, і вистачить. Проте якщо брати до уваги варіативність і гнучкість тактичних схем, то це цілком реально.

Можливо, сам Паулу Фонсека з оптимальним для себе поєднанням центральних оборонців "Шахтаря" вже визначився, і під час других тренувальних зборів, які стартують сьогодні, триватимуть до 7-го лютого, і під час яких команда проведе вже 5 спарингів, ми вже побачимо чіткіше награвання дуету центру захисту. Але все одно, хто би не діяв на цій позиції, його прихильники "гірників" постійно порівнюватимуть із Ракицьким. Причому не з тим останнього зразка, коли вже помітно здав у грі, а з Ярославом у найкращі часи. І тут уже порівняння можуть бути не на користь свіжих персонажів оборони донеччан…