"Динамо" для Адама": Усе, що треба знати про тренера, який може очолити київський клуб

Якщо так насправді станеться, і президент «Динамо» Ігор Суркіс таки визріє до варіанту з призначенням тренера, який походить із-за західних кордонів України, то це стане першим випадком в історії київського футбольного клубу. Раніше біля керма «біло-синіх» стояли незмінно представники так званої когорти «динамівських сердець», а також росіяни Юрій Сьомін та Валерій Газзаєв.

Щоправда, в себе на батьківщині Адам Навалка має неоднозначну репутацію. Не так давно поляки підносили його до небес, але згодом і критикували нещадно. Особливо за підсумками останнього чемпіонату світу, де національна збірна Польщі, яку він очолював, виглядала, делікатно кажучи, блідо.

Уродженець Кракова Адам Навалка був доволі відомим футболістом, діяв на позиції півзахисника, усю кар’єру провів в одній команді («Вісла», Краків), 1977-го року дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної, за яку грав 4 роки, у біло-червоній формі встиг виступити в 34-ох матчах, забив 1 гол. Став учасником чемпіонату світу 1978-го року в Аргентині.

Тренерська кар’єра виявилася для Адама Навалки теж досить багатою: тренував команди ледь не з усіх кутків Польщі – від Кракова до Забже. Але зірковий час фахівця розпочався 2013-го року, коли він очолив тренерський штаб збірної Польщі.

У відбіркових етапах у «біло-червоних» складалося навіть дуже добре, кваліфікаційні раунди команда під керівництвом потенційного наставника киян проходила, як на одному подиху, значно покращуючи свій рейтинг ФІФА. Але ось у фінальних частинах Євро-2016 та чемпіонату світу 2018-го року щось ставало не так. Саме після невдалого виступу збірної Польщі на чемпіонаті світу на Росії Навалка залишив пост головного тренера.

Після цього попрацював певний період у познанському «Леху» (там грає українець Володимир Костевич), але там теж не склалося.

Поляки кажуть, що під час кар’єри футболіста Адам Навалка не дуже дружив із дисципліною (один з його колишніх одноклубників навіть зізнався, що той полюбляв горілки випити). Однак коли став тренером, то раптом перетворився у прихильника «залізної дисципліни», а подекуди навіть диктатора.

Навалка з першого дня роботи у збірній розпочав мотивувати гравців. Проте його стиль роботи називали аж надто закритими. Він рідко давав польським журналістам ґрунтовні інтерв'ю поза прес-конференціями (дотримувався іміджу закритого тренера) і так пояснював свій підхід: «Я хочу бачити кров, піт і сльози. Це повинен бути і обов'язок, і божевільна радість від гри за збірну. А зайві розмови залишимо на потім».

Поки Адам Навалка давав результат, його особливо не чіпали, закриваючи очі на таку закритість. Але згодом вона йому вилізла боком. "Це найгірша Польща в 21-м столітті!" – так польські журналісти «знищували» тренера після чемпіонату світу 2018-го року.

Навалка – фанат жорсткого аналітичного підходу. Крім того, він постійно підкреслював, що головне в його тренерській філософій – сталість і послідовність. Зокрема, він практично ніколи не відступав від тактичної схеми 4-4-2, використовуючи її навіть проти сильних команд, таких, як, наприклад, збірна Німеччини. І за це теж отримував на горіхи після невдач.

Відзначають також неабиякий рівень забобонів Адама Навалки. Коли збірна їхала на тренування чи гру, водій в принципі не міг змінити стандартний маршрут. Навалка вважав, що Польща мала грати тільки в білій формі. У день матчів Адам ніколи не пив кави, якщо до нього не подавали печиво. Цікаво, що він особисто підбирав телевізійних коментаторів, а тих, які його критикували чи просто не подобалися, вимагав відсторонити від коментування ігор за участю національної команди.

І все ж уболівальники та фахівці визнавали його роботу. Ще б пак, коли Навалка прийняв збірну Польщі, вона йшла в рейтингу ФІФА 70-ою. Згодом він витягнув її на 6-те місце. Після чемпіонату світу відбулося падіння, проте факт прогресу не відбереш. І це заслуговує на похвалу.

Тільки жодного разу за свою кар’єру Адам Навалка не працював за межами Польщі. І в цьому чи не найбільша проблема. Чи зміг би він проявити себе в «Динамо» – ну, дуже складне запитання…