Вижити на узбіччі: Хто насправді винен у харківській трагедії

Держава, яка має захищати одних, забагато дозволяє іншим - і саме внаслідок цього стають можливими такі аварії

Володимир Миленко
Журналіст Depo.ua
Вижити на узбіччі: Хто насправді винен у…

Звичайний, буденний вечір. Ви стоїте на тротуарі, чекаючи на зелене світло. Розмовляєте з кимось по телефону, чи просто з приятелем, із яким щойно вийшли із сусідньої кафешки. Звичайна, буденна, комфортна міська ситуація…

Ні. Тому що все це відбувається не в Німеччині чи Швеції, а в Україні. А тут ти, виходячи зі свого будинку, моментально опиняєшся у ситуації потенційної небезпеки. У ситуації, коли ти маєш кожної секунди слідкувати за власною безпекою.

…Мій син ходить у другий клас. Гімназія знаходиться на іншому березі Дніпра. Відповідно, дружина уже другий рік возить сина в школу і зі школи, а також на тренування і з тренувань. Кожного буднього дня. І коли вона заходить в квартиру, то дуже часто враження таке, що вона проїхала гонку "Формули-1" – настільки стомленою виглядає. А все тому, що вона просто і банально хоче доїхати додому живою, неушкодженою і на цілому автомобілі.

Тому вона має слідкувати не тільки за своїми діями, а й за діями усіх інших учасників дорожнього руху. За пішоходами, які з дня в день перебігають чотири смуги на перехресті, не замислюючись, що не лежать на цвинтарі чи в лікарні тільки через те, що моя дружина знає, бачить і гальмує уже заздалегідь. За колегами-автомобілістами, які грають в "п'ятнашки", підрізають, вискакують перед носом, принципово не вмикають сигнали повороту. За людьми в пробках, які вважають себе хитрішими за інших. За водіями маршруток, для яких правил взагалі, здається, не існує (крім одного – зупинятися на зупинках). Тобто по суті вона бере на себе їхню відповідальність за безпеку на дорозі.

Так от – в Україні, щоб вижити, виходячи як мінімум на тротуар, не кажучи вже про крісло водія, ти маєш кожного дня брати на себе чужу відповідальність. Хоча зовсім не зобов'язаний цього робити. Точніше, зобов'язаний – хитро виписаними ПДР, які, таке враження, сформовані якраз таким чином, аби звинуватити будь-кого у будь-чому. Наприклад, водія "Туарегу", який, схоже, нічого не порушував, поїхавши собі на зелене світло – але йому обов'язково заявлять, що "ти ж мав переконатися, що там праворуч ніхто не летів". А з якого, питається, дива він мав переконуватися? Це не його відповідальність. Його відповідальність – не їхати на червоне і не перевищувати швидкість. Судячи з відео камер стеження, він цього і не робив. Все інше – це відповідальність іншого учасника ДТП. Але спитають, обов'язково спитають і з нього. А у випадку класичного українського "відмазування мажора" – можуть взагалі спитати тільки з нього.

Отже. Цей "Туарег" постраждав через те, що не взяв на себе відповідальність за дії "Лексуса". Ці пішоходи загинули тому, що – замість стояти і чекати чи теревені розводити – не взяли на себе відповідальність за дії цієї 20-річної дівчини. Тобто не стояли у напруженні і не вдивлялися в темну проїжджу частину Сумської – а чи не прилетить звідти якесь божевільне. Маячня? Ні. Це сувора необхідність. Аби вижити на українських дорогах і навіть тротуарах.

А як же відповідальність водійки "Лексуса", спитаєте ви. А її – не було. Бо, проскакуючи на шаленій швидкості на червоний (з відео складається саме таке враження), людина знімає з себе усю відповідальність. А знімає її тому, що – може. Тому, що в Україні це можна зробити. І можна зробити без серйозного – або навіть взагалі будь-якого – покарання.

Тобто – в Україні існує велика кількість людей, які не несуть (несвідомо, а часто навіть і цілком усвідомлено) ніякої відповідальності за свої дії на дорогах. І тому, аби не потрапити у в'язницю, до лікарні чи на цвинтар – усі інші громадяни мають брати цю відповідальність на себе. Мають і беруть, як згадана в цьому тексті моя дружина.

І все це відбувається через те, що влада ніяк не контролює і не наполягає на цій відповідальності. Народний депутат, радник міністра внутрішніх справ Антон Геращенко вчора запостив у себе в Facebook стареньке відео, на якому видно, що цей же самий "Лексус" уже не раз порушував ПДР. І?

І, по-перше, далі їздить і порушує. (Точніше, їздив – просто тато-генеральний директор напевно купить собі нову автівку замість розбитої падчеркою, аніж ремонтуватиме цю.) Тобто – де дії правоохоронних органів? По-друге, Геращенко має не в Facebook це викладати, а йти з цим на фракцію, до зали парламенту, до пана міністра – і вимагати прийняття таких законів, які б звели подібні ситуації до мінімуму.

Тобто – системи автоматичної фіксації порушень (і так само призначення штрафів; аби унеможливити людський фактор, який в Україні є дуже негативним), зміну формального і фактичного функціоналу поліцейських (вам ніколи не доводилося бачити, як прямо перед патрульною машиною порушують правила, а ті не звертають на це ніякої уваги – в тому числі й тому, що "а що ми можемо зробити"?), невідворотності покарань (скільки мажорів чи просто відомих людей, які убили на дорогах людей, відсиділи за це в тюрмі?) і багато чого іншого.

От цим має займатися Антон Геращенко, Арсен Аваков, фракція "Народного фронту", весь парламент, усі гілки влади. І коли вони цим займуться і доведуть процес до певного логічного завершення – тоді чергова 20-річна водійка "Лексуса"доїжджаючи до уже явно не зеленого світлофора, замислиться, чи варто їй проскакувати перехрестя. Бо відповідальність за можливе ДТП і людські смерті – буде на ній. І скинути з себе цю відповідальність у неї не вийде.

А поки що, любі мої водії і пішоходи, якщо ви хочете дожити в Україні до старості – беріть на себе її відповідальність. Інакше рано чи пізно – прилетить. Тому що держава їм фактично дозволяє. А вас так само фактично – кидає напризволяще.

Більше новин про події в Україні та світі на Depo.ua
 

Всі новини на одному каналі в Google News

Слідкуйте за новинами у Телеграм

Підписуйтеся на нашу сторінку у Facebook

deneme