Мільйони на вітер: Чи варто транслювати ЧС-2018 в Україні

Фінальна частина Мундіалю пройде на Росії з 14 червня по 15 липня 2018 року, а українські політики знайшли нове підгрунтя для популістичних заяв.

Що трапилось

Радикали Ляшко, Лозовий, Мосійчук та нардеп від "Самопомочі" Березюк пропонують заборонити в Україні трансляцію Чемпіонату світу з футболу, який відбудеться на Росії. Відповідний проект закону був направлений на розгляд Комітету Верховної Ради України з питань свободи слова та інформаційної політики.

Один з ініціаторів законопроекту, народний депутат від Радикальної партії Ігор Мосійчук наполягає, щоб документ розглянули на цьому тижні. На думку авторів, заборона на трансляцію футбольних матчів стане "актуальним і ефективним інструментом для недопущення популяризації в Україні держави-агресора".

Гра на публіку

Для українського політичного простору будь-яка подія, пов'язана з Росією, може стати чудовим майданчиком для піару. Депутатам важливо було зробити гучну заяву, яка спрацює на імідж. Варто відзначити, що парламент інструментом цього законопроекту не зможе заборонити комерційним мовникам формувати свій контент, що робить цю "війну з вітряками" ще більш безглуздою.

Не до кінця зрозумілий механізм контролю над трансляціями російського Мундіалю на вітчизняних медіа-ресурсах. Так, теоретично Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення може контролювати трансляції, пов'язані з чемпіонатом світу. Але чіткого механізму щодо здійснення задуманого законопроекту поки немає і навряд чи встигнуть його запропонувати в найближчий період.

Залишаються невідомими розміри штрафів для трансляторів Мундіалю, і чи не стануть ці покарання суто формальними, які не принесуть жодної матеріальної шкоди медіа-структурам.

Заборона трансляції ЧС виглядає несерйозним рішенням з огляду на те, що вболівальники зможуть дивитися футбольні поєдинки через інтернет і жодні обмеження їм не завадять.

Втрати для України

Право на показ російського чемпіонату світу куплені Національною суспільною телерадіокомпанією України ще до 2013 року. Відзначимо, що права на трансляцію НСТУ придбала у Європейського мовного союзу (EBU). Вартість голова правління НСТУ Зураб Аласанія не розкриває, але зазначає, що телекомпанія досі перераховує кошти союзу. Тобто, зараз ще є борг. Чиїм коштом його покривати? Ціна питання - комерційна таємниця. Звучать суми від 84 до 200 млн грн. Нагадаємо, у держбюджеті на 2018 рік на фінансову підтримку НСТУ було закладено майже мільярд гривень. Можливо, права таки варто продати на внутрішньому ринку. Є інформація, що "Інтер" готовий придбати. А кожен українець вже сам визначиться чи дивитися йому футбольні матчі.

Для порівняння, рекомендації Міністерства молоді та спорту щодо участі українських спортменів в турнірах на Росії виглядають конструктивнішими і менш популістичними, ніж заборона трансляцій світової першості. В Україні просто перестали фінансувати поїздки вітчизняних спортсменів на Росію з держбюджету. А в питанні з трансляціями виходить, що український бюджет не зекономив, а просто "посіяв" десятки-сотні мільйонів гривень, які б міг залучити на реальні потреби.

Як би там не було, а чемпіонат світу на Росії все ближче. І складається відчуття, що ми ще почуємо чимало схожих заяв від популістів, на кшталт радикала Мосійчука.