Чому "Шахтар" і "Ман Сіті" – це різні ліги

"Непогано грали, мали моменти, дотягнули на 0:0 до перерви, і загалом – молодці!", - ось короткий зміст всіх післяматчевих коментарів вітчизняних любителів футболу після гри на "Етіхаді". І в цілому у такій аналітиці є доля правди, особливо, якщо ти не хочеш зіпсувати святковий тиждень президенту "Шахтаря" Рінату Ахметову. Але якщо відкинути в бік натягнуті аргументи на зразок "виглядали пристойно", то в залишку маємо лише дуже сумні факти: "Шахтар" не забив, програв, не проявив характеру і все це в матчі проти суперника, який не витискав з себе максимуму.

Як би не розхвалювали "гірників" експерти всім відомого каналу, скільки б разів один з них не порівняв "Шахтар" з іншими "непрофесійними", на відміну від "Шахтаря", українськими клубами, але на європейській арені, в матчах з топ-командами виявляється вся сумна правда "шахтарського" сьогодення: в Лізі чемпіонів клуб Ахметова і команда Фонсеки (а раніше й Луческу) – не більше ніж міцний середнячок. І ось вам декілька головних причин так вважати.

"Шахтар" рідко перемагає топ-клуби, коли тим щось потрібно. Коли востаннє "гірники" вигравали у дійсно топової команди Старого світу? Звитягу над "Наполі" цього сезону можна вважати такою перемогою, але з великим натягом, а в іншому що? "Мальме", "Реал Сосьєдад", БАТЕ, "Нордшелланд"… тоді як перемоги над грандами – "Челсі", "Барселоною" та іншими були здобуті, коли суперникам вже нічого не було потрібно. Тому й пишатися ними якось не дуже ввічливо.

"Шахтар" дуже рідко демонструє характер. Однією з головних ознак по-справжньому великої команди в Європі є її спроможність здобувати результат у матчах, що складають непросто, іншими словами – здобувати вольові перемоги. Коли востаннє "Шахтар" здобував вольову перемогу в ЛЧ? В 2012 році проти "Нордшелланда" на виїзді – 5:2. Після цього немов відрізало, і коли вже "гірники" першими пропускали, то матч не вигравали. Не личить таке топ-клубу.

Витрати "Шахтаря" не відповідають нинішнім реаліям на "небосхилі" європейського футболу. Як би цинічно це не звучало, але для того, щоб вважатися великим європейським клубом зараз, треба й витрачати як великі європейські клуби. Колись "Шахтарю" і Ахметову це було до снаги, але зараз інші часи, і амбіції "Шахтаря" на трансферному ринку обмежуються лише форвардом "Карпат" і захисником "Чорноморця".

Так, в складі ще залишилося декілька гравців з іменем і неабияким талантом, але деякі з них вже поривалися залишити "Шахтар", тому не можуть вважатися людьми зі 100%-ю мотивацією, а інші просто постарішали, тому не повністю відповідають вимогам топ-клубу. З такою трансферною політикою розраховувати на перемоги в матчах з "Ман Сіті", який втрачає на трансфери річний бюджет однієї з українських областей якось дуже наївно

Чемпіонат не допомагає "Шахтарю" прогресувати. При всіх особистих бідах "Шахтаря" є у нього ще й біда національного масштабу – футбол в Україні деградує, чемпіонат деградує, а разом з ними деградують і "гірники". Матчі УПЛ для них вже не цікаві, а разом з тим з'являється звичка грати не на 100% можливостей. Ця звичка як куріння для людини – рано чи пізно вбиває. От і "Шахтар", непогано виглядаючи до перерви в матчі проти "Ман Сіті", був "вбитий" першим же пострілом суперника, який трохи краще налаштувався на другу 45-хвилинку, ніж на першу. Тоді як "гірники" навпаки – за звичкою вийшли догравати матч, а не додавати в ньому.