Яким має бути склад України на останній матч Фоменка

Сьогодні збірна України проведе свій останній матч на Євро-2016 і одночасно ця гра має стати останньою для головного тренера

Дмитро Корнило

Тільки глухий та сліпий наразі не знає про те, що Михайло Фоменко вже прощається зі збірною України. І як би сильно не хотілося Михайлу Івановичу завершити свою роботу з національної командою на тріумфальній ноті, якою б став хоча б вихід з групи на Євро-2016, але доведеться прощатися, займаючи останню сходинку в квартеті і їхати додому ні з чим. Втім, є ще один матч у Франції і він може стати якщо і не компенсацією за глобальну невдачу, але хоча б порцією позитивного настрою для вболівальників. І треба сказати, для самого Фоменка ця гра також важлива – у ній він може відкинути свої принципи, які ніколи не подобалися багатьом прихильникам збірної і вчинити так, як досі йому не дозволяли вчинити різноманітні фактори – від тиску за результат до тиску з приводу кадрової політики.

Сьогодні на Фоменка не тиснутиме нічого. Результат не важливий – збірна вже попрощалася з Євро. Вибір складу теж не важливий – кого б не поставив Фоменко, йому вже ніхто не дорікне, бо двічі одну і ту ж роботу втратити неможливо. Тому, Михайле Івановичу, давайте поекспериментуємо наостанок і залишимо послідовникам гарне підґрунтя для роздумів.

По-перше, у складі збірної на матч з Польщею в ідеалі не має бути ні одного гравця, можливості якого не дозволять йому грати за збірну у наступному відборі на чемпіонат світу. Так, натякаю на вікових виконавців – Тимощука і Шевчука, в першу чергу, у другу – Ротаня, хоча Руслан недоотримав ігрового часу раніше, а отже має моральне право зіграти хоча б у останньому турі.

Чого ще б хотілося від цього складу, так це появи у ньому молоді у максимальній кількості. Микита Шевченко у воротах? Чому б ні? Точно має бути Бутко на одному з флангів, а також Зінченко, Коваленко, Караваєв і Будківський у півзахисті і нападі мають зіграти з перших хвилин. В іншому випадку навіщо цих хлопців взагалі кликали на Євро? Нехай набувають такого важливого та дорогоцінного досвіду, він обов'язково стане в нагоді вже найближчими роками і вже точно потрібніший цим хлопцям, ніж Селезньову, Тимощуку і Шевчуку.

Є деякі сумніви з приводу доцільності використання у матчі з Польщею наших головних зірок – Ярмоленка та Коноплянки. З одного боку – ми всі знаємо їх можливості і нічого нового одна гра про цих двох не розкаже. З іншого боку – хлопці молоді, вони все ще залишаються нашими головними козирями у майбутньому і тому було б непогано подивитися на них у комбінації з ще більш молодими Зінченком та Коваленком у грі високого ґатунку. Тобто ситуація неоднозначна, тут вже Фоменко має сам вирішувати, наскільки великих змін він хоче у складі на свій останній матч.

Також питання по Кучеру. Щось підказує нам, що Олександру нададуть шанс зіграти з Польщею, але чи доцільно це? Гравцю вже за 30, в збірній він ще пограє роки 2-3, в основному виходячи на заміну. То може краще продовжувати награвати основних центрбеків, даючи їм нагоду зігратися з тими футболістами з інших ліній, за ким майбутнє команди?

Якщо взяти до уваги всі наші побажання, то склад збірної України на матч з поляками має бути таким:

Дуже ризиковано? А що нам втрачати? Програємо? А що, може бути більш болюча поразка, ніж від Північної Ірландії? Вилетівши з Євро за тур до фінішу, Україна отримала те, чого давно не мала – товариський матч неймовірного рівня якості, де треба, ні навіть не так – життєво необхідно проводити експерименти, щоб у майбутньому точно знати, хто на що здатен. А не дізнаватися про це лише тоді, коли вже запізно.

Більше новин про події у світі читайте на Depo.Євро-2016