"Ватнік, не ватнік": Та відчепіться вже від Усика

Олександр Усик знову "ватнік". А нещодавно був героєм, бо побив москаля Гассієва у Москві. До цього він теж був "ватніком", коли говорив, що "Крим - це Крим", а українці та росіяни - "єдиний народ". Їздив до військових у казарми - патріот. Але "вата" не відпускала боксера і він ліз обіймати Онуфрія, що знову кидало українців у зрадофільство. Це ми ще часи Януковича не пригадали і фоток з "Гобліном" Аксьоновим.

Український планктон у соцмережах останній день тріумфує. От тепер, нарешті, все стало на свої місця. Ми точно знаємо, що Усик - "дика вата", бо на вчорашній прес-конференції похвалив Шарія, який класно всіх "расстыкивает". Ватність переважила патріотизм і кожен українець тепер не має плекати ілюзій щодо найкращого боксера України, прибічника УПЦ МП. Він - "ватнік". Звісно ж, до наступної його перемоги...

Насправді, дуже б хотілося нарешті поставити крапку на цих гойдалках, але штука в тому, що Усику тільки 31 і попереду у нього ще купа перемог. А це значить, що він встигне не раз побувати у патріотах.

Українське суспільство дуже дивує. Неприємно дивує... Якось ніби і на поверхні лежить вирішення всіх проблем, неврозів, зрадоперемог. Світ не ділиться тільки на чорне і біле. І Усик тут - це універсальна пігулка, яка може вилікувати цю хворобу. Ми так звикли за ці роки клеймити одних ворогами, а інших героями, шукати всюди руки, ноги, вуха та інші місця Кремля. Робити людей ідолами за прості слова "Слава Україні" і факи у російському суді, а потім розчаровуватися, що вони хотіли підірвати Раду, чи вибачаються перед росіянами за "невдалий жарт" на ЧС. Ми упустили істину. А вона, як відомо, посередині. І окрім білого та чорного, буває ще сірий, рожевий, блакитний кольори. Нарешті потрібно зрозуміти, що успішний спортсмен - це необов'язково крутий інтелектуал чи просто розумна людина. Усик немов навмисно старається продемонструвати українцям цю істину, кидаючи їх у "патріотизм" і "зраду" власними вчинками.

Потрібно також збагнути, що Усик вміє класно бити пики, залишається українцем і прославляє державу у спортивному світі. Але, в першу чергу, робить він це для себе. Це його спортивна кар'єра і хвилює його в цій історії не "Слава Україні", а пояси, гроші та спортивні досягнення. Те, що під час його боїв грає український гімн, майорить наш прапор - це чудова традиція. Не більше. Усик Вам нічого не винен. І Ви нічого не винні Усику.

Скажете: "Нехай тоді приймає російське громадянство". А хто Ви такі, щоб щось йому говорити? Він сплачує податки і не порушує українське законодавство. Відчепіться від нього.

Тим більше, що Усик, якщо українцям так вже хочеться, може бути ідеалом "вати". Він не приховує власних поглядів, говорить відкрито і не випромінює агресії. Як роблять це відомі агенти Кремля, які засідають у Верховній Раді. На нього рівняється молоде покоління? Так це ж прекрасно, бо воно дивиться на спортсмена, а ви власними політичними штампами відволікаєте малих пацанів на "русскій мір", який буцімто засів у його голові.

Українці нарешті мають усвідомити, що люди - не консерви. І вони бувають різними. У кожного українця можуть бути власні погляди на цей світ. І ніхто не зобов'язаний думати так, як це робить більшість. Бо якщо маса мислить шаблонами, часто нав'язаними і закладеними у здебільшого недалекі уми за допомогою ЗМІ, то для неї навіть інтелектуали з протилежною думкою будуть дебілами. "Публика - дура". І ви, якщо не вмієте мислити ширше - також дурні. Звідси і виходить проблема, що для "ватників" українські патріоти - це фашисти, бо мислять інакше. А кожен патріот вважає себе уособленням логічності. І все, що не вписується в його картину світу - "ватність" і нездатність логічно мислити. В нас часто вже не тільки росіяни вороги, чи внутрішні "зрадники", але і західні партнери, які лізуть у наші погляди на світ своїми порадами.

Потрібно нарешті зрозуміти, що між класифікаціями "патріот" і "ватник" існує ще чимало іншого. І вічний поділ людей на ці сорти призводитиме лише до фрустрації.

З таким рівнем розвитку суспільство ніколи не еволюціонує і ризикує так і лишитися у своїх неврозах та страхах, вічному пошуку ворогів. Це дуже вигідно політичним елітам, бо тупій масовці можна вкласти в голову, що твій опонент - "рука Кремля" і натравити її на нього у власних інтересах. Але це невигідно для країни, яка хоче стати кращою.

Відштовхніться від законодавства. І почніть нарешті маркувати ворогами тих, хто його відверто порушує, працює проти інтересів країни. А не вбачати їх у людях, які просто думають інакше. Бо завтра погляди еліт зміняться і серед ворогів опинитеся ви.