Перехідний період українського біатлону: сезон для побудови фундаменту

Отож, українські біатлоністи та біатлоністки вступають у новий сезон. Післяолімпійська його специфіка зазвичай вносить певні корективи у перебіг подій, адже саме тепер керівники українського біатлону та тренери жіночої і чоловічої команд працюватимуть на перспективу – наступну зимову Олімпіаду 2022-го року, яку прийматиме Пекін. І там уже біатлонний бомонд спробує виправдати ті відносно великі суми (порівняно з іншими видами спорту), які держава вкладає у лижників і лижниць, що стріляють. Бо минулого разу, делікатно кажучи, вийшов пшик.

Зрозуміло, що головну увагу, як і раніше, приділятимуть жінкам. Тут у нас традиційно кращі перспективи. Але як мине зміна поколінь – спрогнозувати складно.

Керівники Федерації біатлону України попрощалися зі словенським тренером Урошем Велепецем, у якого склалися особливо теплі стосунки з лідером української жіночої команди Юлією Джимою (вона й надалі тренується в нього у збірній Словенії, хоча виступатиме за Україну – погодьтеся, трохи дивна ситуація). На місце словенця запросили росіянина Андрія Прокуніна – досить непопулярне рішення, зважаючи на українсько-російські стосунки, але в уродженця Івано-Франківщини Володимира Бринзака, який і очолює федерацію, дещо інша думка…

Хай там як, але Андрій Прокунін одразу взявся налагоджувати атмосферу в команді – в тому числі і за рахунок так званої "демократизації стосунків" усередині колективу. "Всі дівчата розуміють, навіщо і де вони перебувають, і насамперед запитуватимуть із себе, із свого результату. Якщо ти зробив все на максимумі, тоді так, ти можеш висувати претензію комусь із тренерів або персоналу, що хтось не допрацював. Дівчата зараз мають можливість висловлюватися, це не сприймається в штики. Вони витрачають своє життя, свої сили для досягнення результату, а ми тільки помічники в цій справі", – сказав Прокунін.

Чи вплинуть такі ліберальні методи на результати під час стартів – побачимо. Але в цьому плані однозначно треба було щось робити, бо українські дівчата-біатлоністки минулого сезону трохи пересварилися між собою.

Ношу лідерство у жіночій команді під час гонок, як і раніше, можуть узяти на себе Олена Підгрушна, Валя і Віта Семеренки, Юлія Джима, у спину їм дихатимуть Анастасія Меркушина, Ірина Варвинець (щоправда, її турбує травма коліна), Юлія Журавок. Однак є певні сумніви, що перші троє з цього списку "доживуть" до наступної Олімпіада у нинішній формі. Тому кожен сезон для них може стати "лебединою піснею". І можна спрогнозувати, що наставник жіночої біатлонної команди все частіше підпускатиме до основи молодь – а, може, хтось і вистрелить та вистрибне на перший план…

У чоловіків ситуація трохи гірша, бо на серйозні здобутки у колективі, який і надалі очолює словацький фахівець Юрай Санітра, за великим рахунком, можуть розраховувати хіба що Дмитро Підручний та Артем Прима – і то, якщо зорі на небі добре зійдуться. Складно сказати, що можна чекати від наполегливого, але мінливого за характером Віктора Кільчицького, який повернувся в біатлон після роботи в хокейному клубі "Галицькі леви". Але все ж за рівнем хлопці поступаються дівчатам – і навряд чи цю ситуацію реально вирівняти найближчими роками.

Тому сезон 2019-го року більше піде на виконання локальних завдань і будівництва стратегії на наступні роки. Проте це аж ніяк не означає, що наші спортсмени не матимуть амбіційних турнірних планів і не намагатимуться пробитися на п'єдестали етапів Кубка світу. Це якраз і прагнуть бачити численні прихильники біатлону в Україні. А як воно вийде – побачимо…