Як виглядає ідеальний формат Української Прем'єр-ліги

Щоб створити ідеальний формат проведення чемпіонату України з футболу, треба спочатку відповісти на головне питання: яку ціль ставлять перед собою "реФОРМАТори"? Окрім вже традиційної звичайно – зімітувати активну діяльність і побільше побазікати на камеру. Так от, якщо в Україні хочуть повернути інтерес до національного чемпіонату, то перед створенням нового формату чемпіонату треба виконати дві головні умови:

- збереження максимальної інтриги до останніх турів сезону;
- максимальна кількість очних матчів двох українських грандів – "Динамо" та "Шахтаря".

Хай не ображаються інші, але цей двобій викликає найбільший ажіотаж і найбільший градус обговорення серед народу, а значить – матимемо збільшення телевізійних рейтингів і загального інтересу до футболу.

Почнемо з вирішення другої задачі. Як збільшити кількість матчів між "Динамо" та "Шахтарем"? На це питання нам вже частково відповіли шотландці, де структура клубного футболу дуже схожа на наш – там також є два гранди - "Селтік" та "Рейнджерс", і є інші клуби, деякі з яких періодично "вистрілюють", але не більше того. Так от, в Шотландії в останні роки грають "регулярний чемпіонат" в три кола, після чого ділять команди на дві шістки і проводять ще одне коло між командами в цих шістках.

Ця схема збільшує кількість матчів між грандами до 4-х за сезон, але УПЛ вже і так зробила щось схоже, тільки трошки по-іншому. Тому можна змінити умови і досягти ще більшої кількості зустрічей між грандами. Як? По-перше, зменшити кількість учасників УПЛ до 10, щоб зменшити навантаження на календар сезону. Після цього проводити "регулярний чемпіонат" в три кола (тобто, вже там "Динамо" і "Шахтар" перетнуться тричі), а потім ділити команди не порівну, а на "першу четвірку" і "другу шістку".

Навіщо саме так? По-перше, якщо поділити команди порівну – по 5, то матимемо кожного туру одного "зайвого" в розкладі, чого б не хотілося в календарі. По-друге – знову ж таки, для збільшення кількості матчів "Динамо" – "Шахтар".

Спробуємо пояснити, як це працюватиме. В "другій шістці" команди зіграють між собою стандартні 10 турів – по два матчі між всіма учасниками. А от "перша четвірка" зіграє ті ж 10 турів, але за іншим принципом – три кола між всіма командами (при цьому перевагу зайвої домашньої гри на цьому етапі матиме команда, яка недоотримала свій домашній матч в "регулярці") і останній тур, в якому зустрінуться між собою перша і друга команди, а також третя та четверта. Можна відштовхуватися як від позицій команд після регулярки, так і від поточних місць команд перед останнім туром, що було б ще крутіше і могло б нам подарувати в теорії "чемпіонський матч". Ці два останні матчі можна грати і на нейтральних полях, аби зберегти баланс між домашніми зустрічами учасників сезону.

Виглядає надто складно? Можливо. Принаймні, вже зараз є побоювання щодо "скиглення" деяких учасників "другої шістки" на тему "Чому ми маємо грати на виїзді частіше, ніж вдома?". Але такий незвичний формат допоможе отримати головний зиск з чемпіонату України в його нинішньому стані – матчі між грандами "Динамо" та "Шахтарем", яких буде мінімум 6, а максимум – 7! До того ж, не забуваємо і про баталії за участю "Зорі" та інших міцних команд, які можуть стати третьою та четвертою в лізі. Ну, а щодо зайвих матчів вдома та в гостях, то в тій же Шотландії з цим якось живуть і не плачуть. Крім того, це теж можна регламентувати, аби зрештою отримати мінімум конфліктних ситуацій.

Розмови про збереження інтриги в нижній частині чемпіонату залишимо "на користь бідних", нехай підтягуються до рівня грандів, а вже потім можна розмовляти про їх інтереси і інтерес до них з боку нейтрального глядача. Крім того, ніхто не заважатиме іншим клубам потрапляти до Топ-4 і доводити в інтенсивних битвах з грандами своє право на життя і глядацькі симпатії.

Але повернемося до того, з чого починали нашу розмову – ще однієї умови гарного формату чемпіонату, яка б відповідала за збереження інтриги. Так от, ця умова – обов'язковий поділ очок після регулярного сезону навпіл. Без цього ніяк, і на прикладі поточного сезону УПЛ ми це розуміємо.

Звичайно, запропонований нами формат не буде панацеєю від усіх бід і має свої мінуси, головний з яких – кількість турів – 37, які ще треба буде "вмонтувати" в календар, враховуючи наші кліматичні умови. Проте головні завдання для сучасного українського клубного футболу він виконує – матчів топ-команд стане більше, а інтрига буде зберігатися якщо не до останнього туру, то принаймні до останніх тижнів сезону. Ці тижні для наших кращих клубів перетворяться на такі собі "міні-єврокубки" і дадуть змогу чудово попрактикуватися перед баталіями на міжнародній арені. І вже точно ніхто з наших тренерів не зможе пожалітися на низький рівень суперників навесні.

А щодо скорочення ліги до 10-ти команд, то тут і коментувати нічого – краще нехай команд буде 10, але це будуть 10 дійсно кращих клубів з кращими в країні умовами для гри і тренувань. Що, в свою чергу, має забезпечити якісна атестація клубів до початку сезону.

Треба визнати, що запропонований вище формат буде неможливо запровадити вже з наступного сезону, з ряду причин, але вже з сезону 2018/19 його можна було б випробувати в дії – навряд чи до того моменту щось кардинально зміниться в нашому клубному футбольному господарстві, аби передумати жертвувати кількістю клубів заради якості суперництва і вболівальницького попиту, правда ж?