Три причини, чому "Дніпро" з Коломойським не має майбутнього

Зважаючи на останні події, які впродовж року відбуваються з "Дніпром", Depo.Сектор вирішили виокремити три причини чому для клубу було б краще, якщо б Ігор Коломойський продав чи віддав би його.

1. Футбол не прибутковий. В Україні футбольну команду потрібно любити. Інакше витерпіти постійні витрати просто неможливо. Потрібно бути фанатом справи. Можна з упевненістю сказати, що у найближчі роки ситуація навряд чи зміниться. А чи любить Ігор Коломойський "Дніпро"? Звісно, але коли справа стосується грошей, то відповідь на питання кому бізнесмен віддасть перевагу - очевидна. "Дніпро" не збанкротував лише завдяки порядності футболістів, які погодилися на відтермінування виплат боргів. Був би хтось принциповіший, ми вже б шукали назву команди серед аматорських колективів, як от "Таврія", "Металіст". Хоча й так проблеми з боргами не вирішені, тож не відомо, на скільки реальний цей сценарій. За рік "вбити" фіналіста Ліги Європи це треба ще добре постаратися. 

2. Коломойський не занурювався в "Дніпро". Судячи з розповідей, Ігор Валерійович, непогано розуміється на футболі. Проте, чи достатньо цього аби бути постійно успішним президентом? Навряд. Коломойський, це не Ігор Суркіс, який не пропускає матчів своєї команди, чи той же Рінат Ахметов і, навіть, не Сергій Кузьменко, який живе "Олександрією". Напівручне керування дає напіврезультат. Як от "Дніпро-Арена", яку футболісти називають "консервою" через непродуману конструкцію. А трансфер, на кшталт Ежидіо, теж свідчить про не надто професійне керування клубом. А постійна відсутність турнірних завдань перед "Дніпром"? Ніхто з стовідсотковою упевненістю не скаже, навіщо Коломойському клуб.

3. Для Коломойського не існує духовного тла. Футбольний клуб - це філософія, традиції, стан душі кожного вболівальника. У президента ж "Дніпра" ніколи схожого не проявлялося. Коломойський, як справжній бізнесмен, не керується емоціями, а лише холодним розрахунком. Так, він щиро радів перемогам. Але в цей же час раділи і хейтери, і глори. Тому, коли в скрутні часи і футболісти, і вболівальники організували акцію "Дніпро" має жити, вона, навряд, чи могла б зачепити Коломойського. А без душі все рано чи пізно гине.

З іншого боку знайти альтернативу такому потужному бізнесмену навряд чи легко. Тож зараз "Дніпро" стоїть на шляху, з якого ані звернути, ані дійти до якоїсь мети.