Руда слава і дикий захист: Три думки про матч "Олімпік" – "Динамо"

Думка перша: Тепер ми знаємо, кого Суркіс в останньому інтерв’ю називав гравцями без мотивації. Зрозуміло, що про Буяльського і так було ясно. Ребров на гру з “Олімпіком”, у разі провалу якої його типу могли звільнити (на цьому наполягали джерела журналіста Ільченка), залишив у резерві Антунеша, Гармаша, Шовковського, Буяльського. Не було Гусєва, Громова, Гладкого… Але в старті вийшов Федорчук, Морозюк, в атаці зіграв єдиний дійсно форвард киян Мораес, ну і Циганков на фланзі замість Ярмоленка, який забив свій перший гол. У ворота став Рудько – невже його бачать заміною ветерану Шовковському? Досить хороше рішення в плані довіри Циганкову. І матч обраний вдало. Оскільки, “Олімпік” – це команда, яка не славиться класним захистом. Тому забитий гол Циганкова подарує пацану впевненість. Голи Мораеса з пенальті і Гонсалеса – таке, як і м’яч Федорчука.

Повернемося до захисту “Олімпіка”. Після матчу з “Динамо” у графі пропущених у них вже 18 голів за 9 матчів. Ну і в цьому поєдинку захист просто вражав. Нємчанінов, Барановський Петров і Олійник немов вперше грали разом, а у відбір йшли неохоче. Окрім відвертих ляпів серед захисників запам’ятався хіба Петров, який в’їхав шипами у Гонсалеса. Ну і опорник Доронін, котрий рукою розмахував у штрафній зоні у моменті, коли Сидорчук прокидував м’яч повз нього. Загалом про рівень цих оборонців і опорників свідчать всі голи, пропущені “Олімпіком”. Вдумайтеся, в моменті першого голу Гонсалес проскочив повз Танчика і Дороніна, потім втік від Барановського, прокинув м’яч між ніг Олійнику і прострілив на Циганкова – 4 гравці донецької команди робили невідомо що. Достатньо просто подивитися за взаємодією і грою у відборі (бажання взагалі не було).

Думка друга: “Динамо” активно возило “Олімпік” перші 30 хвилин гри. Раніше, у минулих турах, фізики киян вистачало якраз на 20-30 хвилин тайму. Після цього команда сідала. З “Олімпіком” за цей час вдалося забити двічі. Причому, впродовж 30 хвилин донецьку команду майже з половини поля не випускали. А потім “Динамо” сіло, можливо, завдяки рахунку. Звідси і показник володіння м’ячем у відсотках – 66 проти 34 (на користь “Олімпіка”). Ожило “Динамо” після виходу Ярмоленка на 55 хвилині. За 4 хвилини після цього Нємчанінов подарував йому момент і дав себе повозити. Як результат, “Динамо” звично вмикалося на початку гри і в кінцівці. Взагалі, не дуже добре, що команди вистачає на такі проміжки – ми бачили результат із “Наполі”, із “Зорею”.

Думка третя: Приємно було бачити заповнений “Ювілейний” в Сумах. Класний стадіон, приємна картинка. Якщо повернутися до “Динамо”, зараз у киян буде досить приємна серія в чемпіонаті: “Зірка”, “Чорноморець”, нестабільна “Олександрія”. Перемоги в цих матчах можуть мати як позитивний так і негативний моменти. Позитив – впевненість у власних силах і мовчання скептиків у питаннях роздування всіляких відставок, невиплат зарплати й іншого брєду про “Динамо”. Негатив – ці перемоги, якщо вони будуть, здобуватимуться із досить посередніми командами, і на їх фоні можуть вкотре заховатися реальні проблеми у грі команди, які дуже видно у матчах із більш-менш сильними командами. І буде вже 28-го вересня видно, чи правда це, у грі з “Бешикташем” в Лізі чемпіонів.