Як Фоменко ще більше заплутав українців у прощальному інтерв'ю

Depo.Сектор зазначає, що після ознайомлення з "прощальним" інтерв'ю Фоменка до тренера і його роботи в збірній до та під час Євро-2016 виникло ще більше питань, ніж було до того. Пропонуємо вам найбільш дивні, на наш погляд, фрагменти відповідей Михайла Івановича.

"У чому причина провалу? Тут склалося чимало факторів. Перший – непроста група. Плюс – незручний календар. Все ж таки має значення з ким грати першу гру – з німцями чи з кимось іншим: такі матчі забирають багато фізичних і моральних сил".

Якщо німці були такі страшні і гра з ними точно мала відібрати багато сил, то чому б не поставити на цей матч такий склад і не зіграти так, щоб сили залишилися на головні матчі, де ми могли б розраховувати на успіх? Хіба не тренер має приймати такі рішення і визначити турнірну стратегію?

"Що би я змінив перед кожним з програних матчів, якби була така можливість? Абсолютно нічого. Те, що ми пояснювали футболістів на теоретичних заняттях, від чого ми їх застерігали, це і трапилося. Сильна сторона північно-ірландців – стандартні положення. Була проведена робота, ми все розтлумачили, пояснили. Інша справа, якби не було відео. Але футболістам усе було яскраво проілюстровано на прикладі не менш, як 15 матчів Північної Ірландії. Було зроблено монтаж, були коментарі тренерів, вся інформація була викладена. А коли пропустили м’яч, пішов зовсім інший футбол, виникла зовсім інша ситуація, з якої виходу не було знайдено".

Серйозно? Абсолютно нічого? А як же слова про те, що Селезньов не виправдав очікувань, сказані раніше? Чи то у Михайла Івановича коротка пам'ять, чи то ми не так розуміємо значення виразів "не виправдати очікувань" і "нічого не міняти".

"Ігри програють чи виграють до матчу. Хто як готується, налаштовує себе на гру, той тай і проводить матч. Треба бути значно вимогливішим до себе. Певно, не почули. Значить частіше треба було їм це повторювати".

Судячи з того, як часто Фоменко під час інтерв'ю наголошує на тому, що з гравцями треба було частіше розмовляти, складається враження, що методика Михайла Івановича полягає виключно у бесідах і психології. І ще. А що робив у Франції Тимощук, якого брали для таких от розмов?

"Недоліки у роботі ми побачили ще коли грали з Уельсом та Кіпром. Тоді вже треба було більше розмовляти з гравцями".

Ага... а ще непогано було б робити побільше замін у товариських матчах, щоб для себе бачити якісь інші варіанти вирішення проблем. Але розмови - "наше все"!

"Щодо товариських ігор з топ-командами – про це я вже казав неодноразово: не лише ми вибираємо, а й нас вибирають. Ми були не проти зіграти з сильнішими. Але у нас не було таких пропозицій".

Проблема в тому, що збірна України після цього Євро ще довго не зможе грати "товарняки" з топ-командами, бо не має на це ніякого морального права. Три з чотирьох збірних, з якими ми грали навесні, грали на Євро і виступили там краще, ніж Україна, а Уельс, який ми переграли в березні і жалілися на те, що суперник приїхав якимось дуже вже "лівим" складом, зайняв перше місце в групі на Євро. Тому що тренер цієї команди, на відміну від декого, вміє працювати над помилками і не боїться експериментувати. Тому тему товариських матчів я б взагалі більше не підіймав. Можна підготуватися до Євро, навіть граючи проти Андорри (спитайте у Даріо Срни і Хорватії), а можна зіграти проти Бразилії і Німеччини і нічого нового про свою команду не дізнатися.

"Який сенс продовжувати співпрацю, якщо завдання, яке було поставлено перед нами, ми не виконали?"

Перед Йоахімом Льовом у 2012-му році теж було поставлене завданя виграти Євро. Він його не виконав, але сенс продовжувати співпрацю для себе знайшов. Через два роки Німеччина стала чемпіоном світу.

Але справа не в цьому. Невже у Фоменка і ФФУ так все погано з прозорістю, що навіть у такий момент вони не змогли сказати футбольній спільноті правду? Що на Фоменка, взагалі-то, вже не особливо і розраховували після Євро. Що є Шевченко, який потроху приймав керівництво збірною. Навіщо робити з очевидних речей якісь секрети і називати неіснуючі причини? 

А якщо резюмувати це прощальне інтерв'ю Фоменка, то дуже багато питань тренеру так і не були поставлені. І, судячи з усього, тепер залишаться у головах журналістів та вболівальників. Точніше - тепер їх стало ще більше, але кого то взагалі турбує? Скоро збірна буде під керівництвом іншої людини, яка скаже, що за попередника відповідати не має права. А ми все зрозуміємо. Бо маємо розуміти.