Фанат-боєць АТО Вова Орден: про "сємєчкі" Селезньова та "мудака"-Буряка

Depo.Сектор в матеріалі захисник України просить називати "Вова Орден" і не використовувати фотографії на яких чітко видно обличчя. Не тому що боїться за себе, а щоб не наражати рідних і близьких на небезпеку. Орден оберігає позиції України в районі Маріуполя, на момент інтерв'ю перебував в Юр'ївці. На війні з перших днів, майже одразу після Майдану.

- Настрої хлопців залежать від стану справ на передовій. Ми мало живемо новинами з цивільного життя. Трохи не вистачає бойових дій, якщо чесно. Сюди ж прийшли рішучі чоловіки, щоб звільнити свою землю.

- Ну цією новиною всі жили, я маю на увазі, повернення Надії Савченко...

- В 2014 році, на початках, я воював в"Айдарі" і там про Савченко всі з повагою говорять. Щоправда, звільнити героїню ми могли ще в серпні 14-го, в нас тоді було багато полонених кацапів, Псковських десантників, казачків та іншого всякого цього непотребу. Ми могли її виміняти ще тоді. Але наказ був здавати цю "шваль" в СБУ, а звідти вони пропадали невідомо куди. А нашим хлопцям в цей час відрізали руки, ноги, вуха в москальській неволі. Це те що я знаю точно!

- Лише футбол дозволяє відволіктись?

- Мабуть, можна так сказати. Зараз на Євро готуємо колективні перегляди на великому екрані. Хлопцям це потрібно...

- Коли востаннє були на матчі на трибунах?

- 6-го травня в Маріуполі на матчі "Іллічівець" - "Динамо-2". За час війни вже забули, як це все виглядає, то трохи розважилися.

- Як Вам, як фанатові "Динамо", останній трансфер киян - перехід Олександра Гладкого з "Шахтаря"?

- Я вболіваю з 1975 року. Бачив багато тренерів і навчився не спішити з висновками. Колись, навіть, рішення Лобановського намагалися поставити під сумнів. Треба час. Не хочеться "вчити" Реброва. Добре, якщо він взяв цього футболіста,  а не йому нав'язав Суркіс. Але загалом до отаких бігунців по клубах ставлення не може бути особливо "теплим".

- А яке ставлення серед захисників до нехай і короткого, але все ж вояжу Євгена Селезньова на Росію?

- У всіх свідомих українців, фанатів ще з "союзних часів" ставлення до цього категоричне. Їхати розважити кацапів своєю грою не можна. В 1985 році з "Динамо" в московське "Торпедо" перейшов Леонід Буряк. Тоді і з'явилась пісенька "пасматрі на мудака Лєаніда Буряка". Згодом після трансферу Ващука в "Спартак" її підлаштували під цього екземпляра. Якщо ти патріот на Росії тобі нема що робити.

- Селезньов ж лише сім'ю прогодувати хотів...

- Хай "сємєчкі" продає, більше заробить, ніж в "Кубані".

- Але ж Селезньов герой, ось і зброю іменну з рук президента України отримав...

- Це маразм. Футболісти мають отримувати "золоті м'ячі" і "бутси". Це тільки теперішній президент продовжив традицію Кучми та Януковича, вони так розкидувалися званнями. Зброя має бути зароблена в бою. Це все!

- На передовій багато фанатів захищає Україну. А чи зустрічали "знайомих по фанатському двіжу" по той бік фронту?

- Один на один - ні! Але вони точно є на боці ворога. І не лише росіяни, а й ті хто вболівав за українські клуби. Знаю позицію московських фанатів, то там начебто не підтримують Путіна у війні з Україною. Але все ж уродів вистачає.

- Свого час російських фанатів довелось поганяти під час матчів...

- Одного разу приїхали у Львів підтримати дружні "Карпати" в матчі проти ЦСКА. Ну і відповідно почали їхніх ганяти по місту. Ховалися кацапи хто де міг. Забігаємо на вокзал залізничний, а там сидить хлопець і тримає в руках газету "За вільну Україну". Тільки з переляку тримав її верх ногами. Ну розумієте, що далі було...

На фото Вова Орден крайній зліва.

- Як виступить збірна України на Євро?

- Не люблю прогнози. Михайло Фоменко - нормальний тренер. Єдине, хочеться, щоб команда знала, що на усій передовій від Щастя до Широкиного за них тримають кулаки справжні чоловіки!

- Свого лідера збірної України назвете?

- Вже після часів Андрія Шевченка, в нас більше колективна "банда".

- Трійку фаворитів цьогорічного Євро назвете?

- Однозначно, німці, а далі "вистрелити" може будь-хто.

- Найважчий момент за ці останні роки війни пригадаєте?

- Ніколи не забуду 18 лютого на Майдані. Ніхто нічого не розумів, просто гинули люди. Це найстрашніше. Легше, якщо можна так сказати, було навіть в серпні 2014-го року на Донбасі. Пам'ятаю першого вбитого побратима - Ореста. Це був лютий тогож 2014-го. Важко це все...

- Про що мрієте?

- Про перемогу і, щоб знову піти на сектор.

- Який матч би хотіли побачити?

- Будь-який перший, що "Динамо" гратиме...